Зима – це пора загадкова.

                                                                                                                         Зима – красуня, біла чарівниця,

  В ній стільки дива дивного, краси…

      Її краса виткана не з буйного зеленого листу, не з золотого колосу. Ні! Вона створена з води. Із звичайної води, що перетворилась у чарівні сніжинки. Справді, хіба це не диво! А сніг іде, всі стежки замело. Біле поле і ліс, біле місто. Село. Білих вулиць уже не впізнати. 

      Біла казка довкола. Ця казка жива. Погляньте навколо. Озирніться на мить… відчуйте душею, уявіть себе у чарівній неповторній казці. Пройміться красою своєї землі. А як художніми засобами літератури, музики чи живопису можна передати красу зимового ранку, холодного, пекучого січневого вітру, невгамовної заметілі.

…Зима мусить бути холодною, щоб ми могли зігріватися теплими спогадами. А ще могли цінувати кожен прийдешній день, кожну хвилину свого життя. Ця  думка звучала на відкритій виховній годині «Краса заслужено дісталася зимі», яку підготувала класний керівник  11 класу Василишина Валентина Іванівна та учні 9 – 11 класів. Під час заходу учні читали поезії Л. Костенко, В. Сосюри, В. Симоненка. Звучали музичні замальовки А. Вівальді, Ф. Шопена,  П. Чайковського, М. Скорика, Й. Баха. Учні 5 класу підготували інсценізацію про життя птахів взимку та веселий зимовий танок.